- обпирати
- I = обпе́рти; обіпе`рти
(прислонять для устойчивости) опира́ть, опере́тьII = обіпра́тиобсти́рывать, обстира́ть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
обпирати — I а/ю, а/єш, недок., обпе/рти і обіпе/рти, обіпру/, обіпре/ш, док., перех. Приставляючи, притуляючи що небудь до чогось, утримувати його в певному положенні. II а/ю, а/єш, недок., обіпра/ти, обперу/, обпере/ш, док., перех., розм. Прати кому… … Український тлумачний словник
обпирати — 1 дієслово недоконаного виду притуляти обпирати 2 дієслово недоконаного виду прати все необхідне розм … Орфографічний словник української мови
обпирання — I я, с. Дія за знач. обпирати I. II я, с., розм. Дія за знач. обпирати II … Український тлумачний словник
опирати — I а/ю, а/єш, недок., опе/рти, опру/, опре/ш; мин. ч. опе/р, ла, ло; док., перех. 1) Те саме, що обпирати I. 2) перен. Ґрунтувати, базувати на чому небудь (переконання, докази, дії і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., опра/ти, оперу/, опере/ш, док … Український тлумачний словник
обіперти — див. обпирати I … Український тлумачний словник
обіпрати — див. обпирати II … Український тлумачний словник
обперти — див. обпирати I … Український тлумачний словник